Статус: прововая помощь

владимир

Четверг, 02 Июня 2011, 14:10:53
хочу проживать и бить зарегистрированым

владимир

Четверг, 02 Июня 2011, 14:05:07
хочу проживать,я инвалид 3-й групы

владимир

Среда, 01 Июня 2011, 20:00:53
бывшая жена хочет выписать через суд из квартиры которую приобрели когда были сней в браке?договор купли продажи оформлен на нее,помогите

Здравствуйте Владимир!

Вы определитесь, Вы хотите проживать (быть зарегистрированным) в данной квартире либо получить часть совместно нажитого имущества?

Раздел совместной собственности может быть произведен как в период брака, так и в течение трех лет после его расторжения. Раздел имущества может быть проведен судом, как по требованию супруга, так и по заявлению его кредиторов. Поскольку закон не связывает возможность раздела общего имущества супругов с расторжением брака, суд не вправе отказать в приеме искового заявления по тому мотиву, что брак между супругами расторгнут, не был. Необходимость в таком разделе может быть обусловлена разными причинами.
Супруги, как правило, сами решают вопрос о разделе совместной собственности. В случае спора этот вопрос передается на рассмотрение суда. Если супруги хотят разрешить спор о разделе общего имущества одновременно с расторжением брака, то суд выясняет, не затрагивает ли спор о разделе имущества супругов права третьих лиц (например, других членов крестьянского (фермерского) хозяйства, кооператива и т.п.). В таком случае разрешение исков о расторжении брака и разделе имущества в одном процессе не допускается, и спор в этой части иска должен быть выделен в отдельное производство.
Суд сначала определяет состав имущества, подлежащего разделу. Для этого устанавливаются и выделяются объекты собственности, принадлежащие каждому супругу, вещи и права, принадлежащие детям, которые не подлежат разделу между супругами. К последним относятся вещи, приобретенные исключительно для удовлетворения потребностей детей, вклады, внесенные на имя детей.
Наличие имущества, подлежащего разделу, в обязательном порядке подтверждается документально (товарными и кассовыми чеками, накладными), а в крайних случаях и свидетельскими показаниями.
Не подлежат разделу вещи и права, приобретенные супругами в период их раздельного проживания при прекращении семейных отношений. Это случаи длительного раздельного проживания супругов, когда фактически семейные отношения между ними прерваны. К ним не относятся случаи раздельного проживания супругов в силу объективных причин: нахождения одного из них в длительной командировке, на учебе, на службе в армии и т.п. Суд может признать имущество, нажитое каждым из супругов в период их раздельного проживания при прекращении семейных отношений, собственностью каждого из них.
Определив состав общего имущества, подлежащего разделу, суд выделяет доли, причитающиеся супругам, и конкретные предметы из состава общего имущества, которые выделяются каждому супругу исходя из их интересов и интересов детей. Если раздел конкретных вещей в соответствии с долями невозможен, суд определяет супругу денежную или иную компенсацию.
В случае, если одному из супругов передается имущество, стоимость которого превышает причитающуюся ему долю, другому супругу может быть присуждена соответствующая денежная или иная компенсация.
При определении имущества, подлежащего разделу между супругами, суд не вправе лишать собственников имущества их законной доли, в частности, при разделе дачи, гаража, иного имущества в соответствующем кооперативе.
В настоящее время объектом совместной собственности, подлежащей разделу, являются вклады, внесенные одним из супругов в банк или иное кредитное учреждение за счет общего имущества супругов. Другие лица не могут претендовать на раздел вклада.
При разделе общего имущества супругов суд по требованию супругов определяет, какое имущество подлежит передаче каждому из супругов. В случае раздела общего имущества супругов в период брака та часть общего имущества супругов, которая не была разделена, а также имущество, нажитое супругами в период брака в дальнейшем, составляют их совместную собственность.


Дима 1993

Понедельник, 30 Мая 2011, 18:31:03
При заснуванні товариства з обмеженою відповідальністю
"Забава" В. В. Шевченко в якості статутного внеску вніс свої права
інтелектуальної власності — рукопис книг "Типові форми договорів у
підприємницькій діяльності", свої знання та професійні якості щодо
організації та легалізації господарських товариств, оцінивши їх у 25
відсотків статутного доходу. Інші 75 відсотків були внесені іншими
засновниками ТОВ "Забава". При цьому це було закріплено установчим
договором та статутом. Товариство було у встановленому порядку
зареєстровано і здійснювало свою статутну діяльність протягом трьох
років, після чого припинило діяльність. За той час вищезгадана книга
хоча і була видана, але внаслідок її низького змістовного рівня та
суттєвих помилок не реалізовувалась. Співзасновники вимагали повер-
нення їм № внесків відповідно до внесених грошових та майнових
внесків, ЇХ розміру та форм. В. В. Шевченко також претендував на
частину майнових і стверджував, що на основі його інтелектуального
потенціалу ТОВ успішно здійснювало свою діяльність, не мало боргів,
співзасновникам виплачувались вчасно дивіденди Але загальні збори
відмовили в його вимозі, і він передав спір на розгляд суду.
Яке рішення повинен винести суд? Які особливості інтелектуальних прав? На цьому прикладі поясніть природу права інтелектуальної власності та їх види. Чи можна в якості статутних внесків вносити права інтелектуальної власності?

помогите пожалуйста. Спасибо

Здравствуйте Дима 1993!

Хочется Вам и всем остальным студентам пожелать учиться и еще раз учиться, нужно находить время на обучение! Для себя Вы должны понимать, что половина "хороших" специалистов, которые занимаются юриспруденцией не учились самостоятельно.
Мы представляет интересы в судах, ведет переговоры и тд., но никак не "учкомбинат"!
Успехов Вам в обучении.


P.S. Досить часто у осіб, що є засновниками господарських товариств, не вистачає грошових коштів для формування статутного капіталу такого товариства. Можливість формування статутного капіталу шляхом внесення нематеріальних активів дозволяє створити юридичну особу без залучення додаткових грошових коштів. При цьому в якості нематеріальних активів можуть виступати майнові права на об’єкти інтелектуальної власності.
Така можливість закріплена у ч. 3 ст. 424 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) [1], ч. 1 ст. 86, ч. 5 ст. 156 та ч. 6 ст. 157 Господарського кодексу України (далі — ГКУ) [2], ч. 1. ст. 11, ст. 23 Закону України “Про акціонерні товариства”, п. 2.16 Положення про порядок реєстрації випуску акцій, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.04.2007 № 942, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 2007 р. за № 619/13886 (далі — Положення про порядок реєстрації випуску акцій) [9].
Внесення таких нематеріальних активів до статутного капіталу дозволяє:
сформувати значний за розмірами статутний капітал без залучення грошових коштів та забезпечити доступ до кредитів та інвестицій;
суб’єктам інтелектуальної власності ставати засновниками юридичної особи без залучення-грошових коштів.

Під час внесення майнових прав інтелектуальної власності до статутного капіталу доцільно проведення оцінки таких прав, особливо це стосується підприємства з іноземними інвестиціями. Наприклад, вартість прав на два винаходи та одне ноу-хау у галузі машинобудування з доданою до них вартістю торговельної марки організації може складати суму близько сотні мільйонів доларів США [15].
Відповідно до ст. 13 Закону грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.
Так, Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” (ст. 7) передбачено, що оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї зі сторін угоди та за згодою сторін.
Проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема у випадках:
створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника зі складу такого товариства.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до п. 2.17 Положення про порядок реєстрації випуску акцій для реєстрації звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій товариство подає до реєструвального органу, зокрема, копію акта оцінки майна (майнових прав) або звіту про оцінку майна (майнових прав), засвідчену підписом керівника та печаткою товариства, та копію рецензії на звіт про оцінку майна (акт оцінки майна), що здійснена відповідно до статті 13 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, засвідчену підписом керівника та печаткою товариства (подаються у разі, якщо оплата акцій здійснюється цінними паперами та/або майном (майновими правами, у тому числі майновими правами інтелектуальної власності), для визначення вартості внесків до статутного капіталу товариства).

У більшості випадків майнові права інтелектуальної власності вносять до статутного капіталу під час збільшення статутного капіталу товариства.
У той же час, майнові права можна вносити і під час формування статутного капіталу юридичної особи. Але при цьому необхідно пам’ятати, що:
передати майнові права інтелектуальної власності, у тому числі як внесок до статутного капіталу господарського товариства, можливо лише після створення юридичної особи-правонаступника, оскільки суб’єктами права інтелектуальної власності є фізичні та/чи юридичні особи (ст. 2 та 421 ЦКУ);
юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації (ч. 4 ст. 87 ЦКУ);
до моменту державної реєстрації ТОВ його учасники повинні сплатити не менше ніж п’ятдесят відсотків суми своїх вкладів. Частина статутного капіталу, що залишилася несплаченою, підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства (ч. 3 ст. 144 ЦКУ);
акціонер у строки, встановлені установчими зборами, але не пізніше року після реєстрації АТ, зобов’язаний оплатити повну вартість акцій (ст. 33 Закону);
господарське товариство може відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки у банках, а також укладати договори та інші угоди тільки після його реєстрації.
Угоди, укладені від імені товариства до моменту реєстрації, визнаються такими, що укладені з товариством, тільки за умови їх подальшого схвалення товариством. Угоди, укладені засновниками до моменту реєстрації товариства і надалі не схвалені товариством, тягнуть за собою правові наслідки лише для засновників (ст. 8 Закону). Таким чином, вважаємо, що формувати статутний капітал господарського товариства за рахунок вартості майнових прав інтелектуальної власності можна лише після державної реєстрації такого товариства.

татьяна

Воскресенье, 29 Мая 2011, 00:11:14
сын 16 лет, вступает в наследство на половину квартиры умершего отца, может ли он что-то делать со своей частью до 18 лет.

Здравствуйте Татьяна!

В данном случае, он может только проживать в этой квартире, а вот когда будет совершеннолетним (правоспособным), то будет распоряжаться частью своего имущества на свое усмотрение (продажа, дарение и тд.)
Вступление в наследство может происходить автоматически (без подачи каких либо документов), а также на основании письменного заявления наследника. В первом случае, наследник считается таким, что вступил в наследство, если он постоянно проживал с наследодателем на момент открытия наследства. Подтверждением постоянного проживания с наследодателем может быть справка жилищно-эксплуатационной организации, правления жилищно-строительного кооператива, органа местного самоуправления, регистрационная запись в паспорте наследника или в домовой книге. Автоматическое вступление в наследство также касается малолетних, несовершеннолетних, недееспособных лиц, а также лиц, гражданская дееспособность которых ограничена.