Статус: прововая помощь
Воскресенье, 30 Января 2011, 22:17:14
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ



17 лютого 2009 м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Харченка В.В.,

при секретарі Шевченко Ю.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя на постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 14.02.2008 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя про визнання дій неправомірними, -

встановила:

У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя про визнання дій неправомірними.

Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 14.02.2008, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя у виплаті ОСОБА_1допомоги по догляду за дитиною до досягнення останньою трирічного віку у розмірах, що передбачені частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя виплачувати ОСОБА_1 щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не менш прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, починаючи з 09.07.2007.

У касаційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя, не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, якім відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами було встановлено, що ОСОБА_1 є матір'юОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження і має право отримувати допомогу по догляду за дитиною у розмірі, встановленому частиною 1 статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року №2811-ХІІ, відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Частиною 1 статті 14 зазначеного Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.

Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років складає з 1 квітня - 463 грн., з 01 жовтня - 470 грн.

На підставі абзацу третього частини 2 статті 56, пунктів 7, 14 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» дію статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» було зупинено. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини 2 статті 56, частини 2 статті 62, частини 1 статті 66, пунктів 7, 9, 2, 13, 14, 23, 29, 30, 39 ,41, 43, 44, 45, 46, статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнані такими, що не відповідають Конституції (є неконституційними). Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2007 дійшов висновку, що зупинення законом про «Державний бюджет України» інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій, внесення змін до інших законів України, встановлення іншого (додаткового) правового регулювання відносин, ніж передбачено законами України, не відповідає статтям 1, З частині 2 статті 6, частині 2 статті 8, частині 2 статті 19, статтям 21, 22, пункту 1 частині 2 статті 92, частинам 1, 2, З статті 95 Конституції України.

Відповідно до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Отже, суди дійшли правильного висновку щодо неправомірності дій Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя про відмову у виплаті допомоги на дитину.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

ухвалила:

Касаційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Сімферополя від 14.02.2008 та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 27.05.2008 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київського району м. Сімферополя про визнання дій неправомірними - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
В.В. Харченко