Статус: прововая помощь

До ______________ суду _______________
--------------------------------------------------------

(Підставити назву суду)


Позивач:
____________________________________
____________________________________
(Підставити свої прізвище, ім’я, по батькові, адресу)


Відповідачі:
_______________________________



ПОЗОВНА ЗАЯВА
(у справі за адміністративним позовом).



„___”________20__р. посадовою (службовою) особою відповідача – Головного управління контролю за благоустроєм м.Києва ______________________________________________________________________,
(підставити дані посадової особи, яка винесла постанову)
складено адмінпротокол №____________________________ щодо мене, як власника транспортного засобу _______________________________ держ.№ _______________
(підставити номер протоколу, марку та держ.№ транспортного засобу).
Протокол складено за ст..152 КпАП України, а саме за те, що мій транспортний засіб було припарковано на газоні.
Одночасно посадовими особами Головного управління - ______________________________________________________________________
(підставити дані посадової особи)
та КП „Київтранспарксервіс” ______________________________________________________________________
(підставити дані посадової особи)
було складено (у складі комісії) акт№________ від „___”____________ 20__р. про пошкодження об’єкта благоустрою – зелених насаджень на площі ______.
Зазначені документи складені вказаними особами у якості представників влади, посадових осіб, наділених владними повноваженнями. Тому відповідно до п.1 ч.1 ст.17, п.1 ч.1 ст.18, ч.2 ст.19 КАС України, зазначена справа підсудна загальному місцевому суду за місцем мого, як позивача, проживання.
Вказані документи не відповідають вимогам закону, а дії посадових осіб відповідачів істотно порушують мої права. Це видно з такого.
Адмінпротокол щодо мене складено за ст..152 КпАП України, а саме за порушення правил благоустрою населених пунктів. Між тим, до зазначених правовідносин не може застосовуватися вказана норма закону. Це видно з такого.
У відповідності до ст..1 Закону України Про благоустрій населених пунктів”:
лагоустрій населених пунктів — комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля

Як видно з зазначеного формулювання, паркування транспортних засобів не входить до благоустрою населених пунктів.
У відповідності до ст..16 Закону:

1. На об’єктах благоустрою забороняється:
1) виконувати земляні, будівельні та інші роботи без дозволу, виданого в установленому законодавством порядку;
2) самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо;
3) вивозити і звалювати в не відведених для цього місцях відходи, траву, гілки, деревину, листя, сніг;
4) складувати будівельні матеріали, конструкції, обладнання за межами будівельних майданчиків;
5) самовільно встановлювати об’єкти зовнішньої реклами, торговельні лотки, павільйони, кіоски тощо;
6) встановлювати технічні засоби регулювання дорожнього руху без погодження з відповідними органами Міністерства внутрішніх справ України;
7) влаштовувати стоянки суден, катерів, інших моторних плавучих засобів у межах територій пляжів;
8) випасати худобу, вигулювати та дресирувати тварин у не відведених для цього місцях;
9) здійснювати ремонт, обслуговування та миття транспортних засобів, машин, механізмів у не відведених для цього місцях (крім випадків проведення негайного ремонту при аварійній зупинці).

Цей перелік є виключним і розширювальному тлумаченню не підлягає. А п.13 ч.3 ст.34 Закону чітко передбачає, що правила благоустрою можуть включати тільки встановлені законом, а не будь-які інші обмеження щодо використання об’єктів благоустрою. У відповідності до ст.ст..8, 19 Конституції України, органи, зокрема, місцевого самоврядування, а також місцеві державні адміністрації можуть діяти виключно у межах, у спосіб і у порядку, встановлених законом, а громадянин може вчинювати будь-які дії, що прямо не заборонені законом (а не підзаконними актами). Як видно, ніякі правила благоустрою не можуть вводити заборони чи обмеження прав громадян, у порівнянні з вимогами безпосередньо закону.
Більше того. Перелік об’єктів благоустрою, що передбачений ст..21 зазначеного Закону, не містить транспортних засобів (що є природнім).
З наведеного видно, що правила благоустрою населених пунктів взагалі не можуть розповсюджуватися на сферу зупинки та стоянки транспортних засобів. Тим більше, що ця сфера врегульована розділом 15 ПДР, які затверджені КМ України, а отже, є, по-перше, актом вищої юридичної сили у порівнянні із затвердженими місцевими органами самоврядування правилами благоустрою, а по-друге, є спеціальним нормативним актом, що стосується зазначеної сфери. Отже, до зазначених правовідносин слід застосовувати саме їх. Між тим, розділ 15 ПДР заборони паркування (зупинки або стоянки) на ділянках із зеленими насадженнями не містять. При цьому п.1.1 ПДР передбачає, що вони встановлюють єдиний по всій Україні порядок дорожнього руху. Це означає, зокрема, що у Києві не може бути встановлено органами місцевого самоврядування якісь інші, окрім встановлених ПДР, заборони на рух, зупинку або стоянку. А якщо вони встановлюються щодо окремих місць, то позначаються відповідними засобами регулювання дорожнього руху. А встановлення щодо водіїв, що проживають та пересуваються м.Києвом, інших обмежень, окрім іншого, є дискримінацією за ознакою території, що прямо заборонено ст..24 Конституції України.
З точки зору суттєвого змісту протоколу, також є необґрунтованим твердження у ньому, що ніби-то саме моїм автомобілем спричинено шкоду об’єкту благоустрою. Тим більше, що ніяких доказів того, що його було пошкоджено, а якщо так – то що це зроблено саме моїм автомобілем, а не до нього, не міститься у протоколі та доданих до нього матеріалах, тобто це є голослівним твердженням автора протоколу.
Протокол складено і з грубими процесуальними порушеннями.
Так, до протоколу додана фотографія мого автомобіля, при цьому протокол складено щодо мене як власника транспортного засобу, ніяких доказів того, що саме мною, як водієм, транспортний засіб було припарковано у зазначеному місці, немає. Хоча протокол не містить посилань на ст..14-1 КпАП України, очевидно, застосовуючи таку форму, співробітник відповідача керувався саме цією статтею.
Між тим, така практика не відповідає вимогам закону.
Так, ст..14-1 КпАП відноситься, як вказано у ній безпосередньо, тільки до правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Правопорушення, передбачене ст..152 КпАП, до таких не відноситься. Відповідно до ст..251 КпАП, доказами є фото- та відео матеріали, одержані з використанням приладів, що використовуються для нагляду за дотриманням правил, норм та стандартів забезпечення безпеки дорожнього руху. Очевидно, що засіб, яким проведено фотографування (найменування якого не вказано у протоколі) таким не є. Отже, ці матеріали взагалі не можна використовувати як доказ у справі про адміністративне правопорушення.
Натомість мені поштою надійшов саме протокол, а не постанова у порядку ст..14-1 КпАП. Я не маю можливості для реалізації своїх прав, наданих ст..268 КпАП, оскільки протокол складався у мою відсутність, дати пояснення до нього, надати докази, тощо, я не маю можливості. Протокол складений, але у ньому немає вказівки на те, на розгляд якого органу він відправляється.
За таких умов протокол не відповідає вимогам ст.ст..251, 256 КпАП.
Щодо акту, слід зазначити таке. З акту незрозуміло, хто і на яких підставах включив зазначених осіб до складу комісії, і що там робить представник комунального підприємства, яке не має жодного відношення до утримання зелених насаджень.
Також незрозуміло, чим підтверджено сам факт пошкодження об’єкту благоустрою і спричинення його саме моїм автомобілем. До того ж, площа, на якій ніби-то має місце таке пошкодження, не підтверджена ніякими вимірами, між тим, дана сфера є такою, що відноситься до державного метрологічного контролю та нагляду (оскільки результати вимірювань, на думку відповідачів, можуть використовуватися у суді), а отже, вони повинні відповідати вимогам ст.ст..10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”. Між тим, у акті взагалі не визначено, яким чином та за допомогою яких засобів вимірювальної техніки проводилося це вимірювання, які розміри похибок, тощо.
З урахуванням викладеного вище, щодо відсутності заборони зупинки та стоянки у даному місці, і того, що відповідно до вимог ЦК України, шкода має бути відшкодована тільки у разі спричинення її неправомірними діями, вимога будь-якого відшкодування взагалі є неправомірною та безпідставною.
З огляду на викладене вважаю, що дії працівників відповідачів були незаконними.
До того ж, слід вказати, що відповідно до ст.71 ч.2 КАС України, обов’язок доказування правомірності своїх дій в даному випадку покладено на відповідача.
За таких умов у моїх діях немає складу правопорушення, у якому мене визнано винним зазначеною постановою.
Одночасно слід зауважити, що п.4 ч.2 ст.105 КАС України передбачає можливість стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування спричиненої його незаконними діями шкоди) як матеріальної, так і моральної). Таку шкоду мені, справді, спричинено. Оскільки, у відповідності до ст..1172 ЦК України, несе відповідальність за дії свого працівника при виконанні службових обов’язків, то саме відповідач має відшкодувати матеріальну та моральну шкоду.
Матеріальна шкода полягає у такому. __________________________________ ______________________________________________________________, та складає _________________________________________________________.
(Підставити обставини, які обумовлюють матеріальну шкоду, докази, якими вона підтверджується, та суму спричиненої матеріальної шкоди.)
Моральна шкода полягає у тому, що відносно мене було необґрунтовано винесено постанову, мене необґрунтовано звинувачено у вчиненні правопорушення. При цьому мені фактично було відмовлено у будь-якій можливості захисту своїх інтересів, враховуючи те, у якому порядку складено протокол та акт. Я відчув абсолютну безпомічність перед посадовими (службовими) особами органів державної влади, що підірвало у мене віру у можливість захисту своїх інтересів правовими методами. До того ж, внаслідок неправомірних дій посадових (службових) осіб відповідачів я був змушений витрачати час на збирання доказів, складання документів, звернення до суду, участь у судових засіданнях. У мене зірвалися життєві плани, я змушений нервуватися, уся ця ситуація (починаючи із складання неправомірного, незаконного протоколу за правопорушення, якого насправді не було, та яке не передбачено у якості такого законом, щодо мене) є для мене стресовою, і кожне судове засідання у справі призводить до поглиблення цього стресу. Причинену мені таким чином моральну шкоду відшкодувати адекватно та повністю у матеріальній формі неможливо, але суму, яка б могла частково загладити мої моральні страждання, я оцінюю у ______________________________________________________________________.
(Підставити суму, у яку позивач оцінює моральну шкоду.)
На підставі викладеного, керуючись ст.ст..4, 6 КАС України

ПРОШУ:

1. Викликати у судове засідання по справі, належно повідомивши про дату, мене, представника відповідача та посадову особу, якою винесено постанову про адміністративне правопорушення;
2. Зазначені протокол про адміністративне правопорушення, Акт обстеження об’єкта благоустрою визнати недійсними, такими, що протирічать закону, та скасувати;
3. Дії посадових (службових) осіб відповідачів у частині складання зазначених протоколу про адміністративне правопорушення та Акту обстеження об’єкта благоустрою визнати незаконними;
4. На відшкодування матеріальної шкоди стягнути з відповідача на ___________________________________________________________. (Підставити суму.)
5. На відшкодування моральної шкоди стягнути з відповідача ___________________________________________________________. (Підставити суму.)


„___”__________ 20__р.

(Підпис)

Додатки:
1. Копія позовної заяви;
2. Документ про сплату судового збору;
3. Копії протоколу про адміністративне правопорушення та акту обстеження об’єкта благоустрою на ___ аркушах.
4. Документи на підтвердження факту спричинення та розміру матеріальної шкоди на ______ аркушах.
(Вказати, які документи.)