Статус: прововая помощь

До _____________ міськрайонного суду
_________________ області
вул. _____________________
м. _______________________

Позивач: ПІБ
індекс, адреса______
засоби зв’язку______

Відповідач: Управління праці та соціального захисту
населення _________ виконавчого комітету ________ області

юридична адреса: м. _________, вул. ___________,
індекс, тел. _________
Код ЄДРПОУ 03193258
р/р 35410016001112 в ГУДКУ у _________ області


АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ



про визнання неправомірною бездіяльність суб’єкта владних щодо не нарахування щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити дії, зокрема нарахувати та виплатити суму недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.


.


Я, __________________, 02 вересня 2006 року народила доньку, - ПІБ, на доказ чого надаю копію свідоцтва про народження, виданого _________ відділом РАЦС (додаток 3).
З 30.10.2006 року по 02.09.2009 року я перебувала у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Я є особою, яка не застрахована в системі загальнообов’язкового соціального страхування, що підтверджується довідкою управління праці та соціального захисту (див. додаток 4).

За період моєї відпустки я отримувала допомогу по догляду за дитиною у розмірі 129,03 гривень, а у 2009 році 130,64 грн. щомісяця, як це передбачено постановою КМУ від 11.01.2007 року № 13 „Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім`ям з дітьми”, з урахуванням положень Закону України „Про державний бюджет” на відповідний рік, вважаю, що призначений розмір допомоги незаконний.

Так, за період з 2007 по 2010 роки, за час своєї відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку я отримала: ________________ грн. (згідно з довідки, додаток 6).

Проте, відповідно ж до ч.2 ст. 46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

А для мене та моєї дитини ця допомога є основним засобом існування.

Зважаючи на те, що в період з липня 2007 року по серпень 2010 року відповідач продовжував нараховувати мені допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що передбачений постановою КМУ від 11.01.2007 року № 13 „Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім`ям з дітьми”, а не відповідно до законів України, я недоотримала кошти. Та у зв’язку з цим, у квітні 2010 року, я звернулася до Управління праці та соціального захисту населення (відповідача) з проханням про перерахування та сплати мені заборгованості по допомозі по догляду за дитиною, до досягнення нею трирічного віку, починаючи з 09.07.2007 року та по 01.09.2010 року.

Але мені відмовили у перерахуванні допомоги (див. додаток 6), вказавши, що дійсно норми вищевказаних законів були визнані неконституційними, але у бюджетах кошти, у зв'язку з прийнятими рішеннями Конституційного Суду України не закладені та що до теперішнього часу державними органами України не прийняті урядові рішення та відповідні розпорядчі документи щодо впровадження в дію цього рішення і не визначений порядок та механізм перерахунків сум допомоги і на думку відповідача воно правомірно призначає та виплачує допомогу у відповідності до постанови КМУ від 11.01.2007 року № 13 „Про деякі питання призначення і виплати допомоги сім`ям з дітьми”.

З цими твердженнями не можливо погодитися, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов'язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150), яка має найвищу юридичну силу щодо всіх інших нормативно-правових актів (частина друга статті 8)».

А як вказано у п. 3 резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України, «положення частини другої статті 70 Закону України "Про Конституційний Суд України" щодо порядку виконання рішень, висновків Конституційного Суду України треба розуміти як право Конституційного Суду України у разі необхідності визначити у своєму рішенні, висновку порядок і строки його виконання та покласти обов'язок на відповідні державні органи забезпечити це виконання. При цьому незалежно від того, чи визначено в рішенні, висновку Конституційного Суду України порядок його виконання, відповідні державні органи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року у справі №1-31/2000 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про чинність Закону України „Про рахункову палату”, офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України” стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), - закони, інші правові акти, або їх окремі положення, визнані неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік:

- абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

- пункту 14 статті 71 (в частині зупинення на 2007 рік дії статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
Також п.5 резолютивної частини вказаного Рішення, було зазначено, що «Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними».

З твердженням відповідача щодо того, що після рішень Конституційного Суду України жодних розпорядчих документів не прийнято та не внесені зміни до відповідних законодавчих актів, неможливо погодитися, оскільки відповідно до Конституції України, ЗУ «Про Конституційний Суд України», та згідно до рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року у справі №1-31/2000 за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Верховної Ради України „Про чинність Закону України „Про рахункову палату”, офіційного тлумачення положень частини другої статті 150 Конституції України, а також частини другої статті 70 Закону України „Про Конституційний Суд України” стосовно порядку виконання рішень Конституційного Суду України (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), втрата чинності окремих положень Закону в цьому разі безпосередньо пов'язана з ухваленням Рішення Конституційного Суду України, а не з прийняттям правового акта на його підтвердження чи виконання.

Як вказано у мотивувальній частині вказаного Рішення Конституційного Суду України «системне тлумачення зазначених вище нормативних положень у контексті Конституції України свідчить, що рішення Конституційного Суду України незалежно від того, визначено в них порядок і строки їх виконання чи ні, є обов'язковими до виконання на всій території України. Органи державної влади, органи Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи,
організації, посадові та службові особи, громадяни та їх об'єднання, іноземці, особи без громадянства повинні утримуватись від застосування чи використання правових актів або їх положень, визнаних неконституційними.

Загалом, на рівні Законів України, розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлювався ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми » для осіб, що не застраховані в системі загальнообов’язкового страхування та ст. 43 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яка стосується осіб, які застраховані в системі загальнообов’язкового соціального страхування (тобто працюючі).

2007 рік.

Частиною 1 ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», встановлювала, що «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років». Дія частини 1 цієї статті зупинялася на 2006 рік та на 2007 рік. А ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, взагалі були внесені зміни, відповідно до яких «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень». Проте, зупинення частини першої ст.. 15 на 2007 рік, передбачене пунктом 14 статті 71 ЗУ «Про державний бюджет на 2007 рік», визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), також встановлення розміру допомоги у сумі 130 грн., визнано неконституційним, згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року.

Таким чином розмір допомоги у 2007 році, повинен бути не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років.

2008 рік.

Проте, ЗУ «Про державний бюджет на 2008 рік», знову розмір допомоги зменшив ніжче прожиткового мінімуму ( до 130,64 грн.), та цим Законом були внесені зміни до ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми».

Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» був закріплений у ст.15 ЗУ «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» розмір допомоги у сумі 130,64 грн.

Але знову ж таки Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, № 10-рп/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України), було визнано у п.7.1, що «Однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (частина друга статті 22 Конституції України) чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (частина третя статті 22 Конституції України). Зупинення дії положень законів, якими визначено права і свободи громадян, їх зміст та обсяг, є обмеженням прав і свобод і може мати місце лише у випадках, передбачених Основним Законом України. У статті 64 Конституції України вичерпно визначено такі випадки, а саме передбачено, що в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень, та визначено ряд прав і свобод, які не можуть бути обмежені за жодних обставин. Внаслідок зупинення на певний час дії чинних законів України, якими встановлено пільги, компенсації чи інші форми соціальних гарантій, відбувається фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина третя статті 46 Конституції України), та порушується гарантоване у статті 48 Конституції України право кожного на достатній життєвий рівень».

А п.6, закріплено, що «Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними».

2009 рік.

Як вже було вказано, Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» N 107-VI від 28.12.2007 року, розділом ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України», п.23 у Законі України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" від 2001 р., N 20, п.п.7 - частина перша статті 15 була змінена та викладена в такій редакції: "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні
шість місяців, але не менше 130 гривень".

Ці зміни, діяли тільки у 2008 році, оскільки відповідно до Розділу ІІІ «Прикінцевих положень» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік», вказано, що Розділ II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, у 2009 році ця редакція ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» втратила чинність і, у 2009 році діє попередня редакція ч.1 статті 15, а саме: «допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років».

2010 рік.

У 2010 році положення вищевказаних законів залишилися без змін. Крім цього, відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" - "Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців."

Таким чином, і у 2009-2010 році управління праці та соціального захисту населення продовжує неправомірно виплачувати мені допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 130 грн.

Цей розмір набагато менший, аніж передбачений законодавством України та не відповідає тому розміру, який закріплений у ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Також, хочу звернути увагу суду на те, що згідно ст. 17 ч.1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та протоколи до неї і практику Європейського Суду як джерело права.

При розгляді справи «Кечко проти України» (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду).

Таким чином, посилання відповідача на те, що Кабінетом Міністрів встановлюється розмір допомоги, але не менше 130 грн. не законно брати до уваги, оскільки такий розмір значно звужує право на отримання допомоги, яка передбачена ст. 15 ЗУ „ Про державну допомогу сім’ям з дітьми” і тому як підзаконний акт не може застосовуватись до цих правовідносин.

Окрім цього, згідно з ЗУ “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ”: Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ст. 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії"). Державні соціальні гарантії є обов’язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. (ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії") .

Тобто, наділивши осіб, які мають дітей віком до трьох років вищезазначеною соціальною гарантією, держава взяла на себе публічне зобов’язання забезпечити їм належний матеріальний рівень життя і повинна цей обов’язок виконувати.

Відповідно до ч.4 ст.8 ЦПК України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вище юридичну силу.

Згідно із статтею 5 Закону України „Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, всі види державної допомоги сім’ям з дітьми, крім допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків. Враховуючи таке, вважаю, що відповідачем за даним позовом є Управління праці та соціального захисту населення ______ міськвиконкому.

Відповідно до п. 2. Типового положення про управління праці та соціального захисту, затв. Постановою Кабінету Мнінстрів від 30 травня 2007 року «Про затвердження типових положень про Головне управління праці та соціального захисту населення обласної, Київської міської, управління праці та соціального захисту населення Севастопольської міської і про управління праці та соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації», управління праці та соціального захисту населення, у т.ч. управління праці та соціального захисту населення Бердянського міського виконавчого комітету, «у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінпраці, розпорядженнями голови обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, актами відповідного органу місцевого самоврядування, а також положенням про управляння».

Відповідно до п.2,3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затв. Постановою КМ України від 04.03.2002 року № 256 – фінансування виплат допомоги, по догляду за дітьми до досягнення трирічного віку за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік.

А перерахування цих дотацій розпорядниками коштів місцевих бюджетів, можливо здійснити відповідно до вимог Порядку перерахування дотацій вирівнювання та субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, коштів, що передаються до державного бюджету з місцевих бюджетів, а також міжбюджетних трансфертів між місцевими бюджетами, затв. Постоновою КМ України від 11.04.2002 рік № 490.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 8, 22, 46, 48 Конституції України, ст. 5,15, Закону України «Про державну допомогу сім`ям», Рішеннями Конституційного Суду України від 14 грудня 2000 року (справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України), та від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян), Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року, № 10-рп/2008 (справа щодо предмету та змісту закону про Державний бюджет України), ст. 17 ч.1 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини», 8, 17, 21, 105, 106 Кодексу Адміністративного Судочинства України,

ПРОШУ:



1. Визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення ________________ виконавчого комітету щодо не нарахування мені щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років.

2. Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення __________ виконавчого комітету перерахувати та сплатити мені, - (ПІБ повністю) недоплачену суму допомоги у розмірі не нижче прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років, з урахуванням виплаченої допомоги за період з 09.07.2007 року по 01.09.2010 року.

3. Відшкодувати понесені витрати на оплату судового збору.

Додатки:
1. квитанція про оплату судового збору та її копія;
2. копії даної позовної заяви для направлення відповідачу (1 примірник);
3. копія свідоцтва про народження (2 примірники);
4. копія довідки з УПСЗН (2 примірники);
5. копія листа Управління праці та соціального захисту населення __________ міськвиконкому за № 6725 від 28 вересня 2009 року (2 примірники);
6. копія довідки про отриману допомогу (2 примірники);


„20” вересня 2010 року _________________ (підпис, ПІБ)